Битва на річці Орелі

Битва на річці Орелі – битва, що відбулася 30 липня 1184 між арміями Київської Русі під командуванням великого князя Святослава Всеволодовича і половецькими союзними військами на чолі з ханами Кончаком і Кобяканом на річці Орел, закінчилася перемогою Русі.

Дата та час битви

Київський літопис відносить битву до 1183 року н.е., Лаврентіївський літопис до 1185 року. Проте згідно з аналізом Миколи Бережкова, історика імперської Росії та Радянського Союзу, битва на річці Орелі відбулася 1184 року. Іншими словами, згідно з Київським літописом, нашестя половців на Русь ставитиметься в середньому до 1184 року.

Історія

Великий князь Святослав Всеволодович та його союзник Рюрік очолили військо Київської Русі, Переяславль, Волинь (Луцьк), Турів (Пінськ, Дубровиця та Пересопниця) та Галич. Ярослав (князь Галицький відправив військо), очолив військо у складі армії Чорного і Кробки і здійснив бойовий виліт. Проти Святослава, що прагнув до низин Дніпра, виступили князі з чернігівського роду Олега, до якого належав Святослав (Ярослав, князь чернігівський; молодший брат Святослава, Ігор, князь новгородський Сіверський, і Всеволод, князь Трубчевський) захищалиВін запропонував направити війська вона знаходиться на околиці (басейн середнього Дніпра). Святослав не прийняв цю пропозицію і вирушив на південь униз по Дніпру. Святослав переправився через річку поблизу гирла Орелі (імовірне місце) і став табором. В авангард були призначені Володимир, князь Переяславський, син Святослава Греп Мстислав та племінник Рюрика Мстислав. Половецьке військо побачило настання російського війська і тимчасово відійшло, а російське військо та половецьке військо під проводом Кобяка якийсь час вели перестрілку через річку Орелі. Однак, коли Святослав та Рюрік надіслали підкріплення, половецьке військо відступило. Російське військо прагнуло цього й досягло великих результатів. Багато половецьких отаманів, у тому числі й Коб’як, було взято в полон або вбито

Учасники

Князі Русі: Святослав, Рюрік, Греп (син Святослава), Мстислав (син Святослава), Володимир, князь Переяславський, Всеволод, князь Луцький, Мстислав, князь Пересопницький, Мстислав (Племінник Рюрика), Ізяслав (Князь Давидов), князь князь Гродненський, Ярослав, князь Пінський, Греп, князь Дубровицький, Мстислав, князь Трипільський

Половці: Кобяк, два сини Коб’яка, Ісай, Тогрій, син Тогрія, Бокміш (брат Тогрія), Осарк (також Осорук), Барак, Талф, Данило, Содовак, Коряй, Тарськ. З них Коляй і Тарськ потрапили в полон, а згодом були вбиті. Командир корпусу Кобяк описаний у військових літописах Ігоря як потерпілий аварію в особняку Святослава, і вважається, що він був страчений Святославом. Декілька інших названо в пізніших хроніках.