Битва на річці Сутінь

Битва на річці Сутені відбулася 1103 року між армією Київської Русі та половецькою армією. Головнокомандувачем був великий князь Святополк Ізяславич та битва закінчилася перемогою військ Київської Русі.

Передісторія

Князі Київської Русі та половці уклали мирний договір 15 вересня 1101 року у міста Саків. Однак на Долобському з’їзді князів у 1103 році було прийнято рішення йти у похід у половецькі степи. У літописі описано, що дружина Святополка висловлює думку, що весняний похід загубить смердів та орні угіддя, але Володимир Мономах, князь Переяславський, заявив, що сидіти і чекати на напад половців означало б смерть і це відіграло вирішальну роль. Деякі вчені припускають, що цей звіт є свідченням того, що смерди служив у кінноті або що їхні коні залучалися до міського ополчення.

Похід

Військо Київської Русі зібралися у Переяславі та попрямували до Дніпра. Через чотири дні після переправи та маршу застави русів влаштували засідку на половецьку сторожову частину на чолі з ханом Алтунопою. Почалася битва і військо князівств Русі виграло сутичку. Історичні джерела не дають докладних відомостей про перебіг повномасштабного бою на річці Сутені, але відомо, що було вбито 20 половецьких «князів» (Урусоба, Кчий, Арсланапа, Кітанопа, Куман, Асуп, Курток, Ченегреп, Сурьбар та інші), а Белдюз захоплений Святополком і передано Володимиру. В результаті було вбито за недотримання мирного договору.

Підсумки

У тому ж році Святополк відбудував місто Юр’єв (нині Біла Церква місто в Київській області України) на річці Росі, спалене половцями в 1096 (колишні жителі Юр’єва переселилися в місто Святополч). Бої між двома державами тривали кожні кілька років до 1111 року, коли війська Русі розбили половців у битві на річці Салниці, відтіснивши їх на схід.