Битва на Стугні

Битва на Стугні — битва, що відбулася 26 травня 1093 року між князями Київської Русі Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом і Ростиславом Всеволодовичем проти половецького війська. Війська Київської Русі зазнали поразки.

Передісторія

Половці здійснили набіг на Русь невдовзі після смерті Всеволода і прагнули купити мир із новим великим князем Святополком. Однак Святополк ув’язнив половецьких послів, і половці виступили з силами, щоб напасти на Київ. Зіткнувшись з восьмитисячним ворожим військом, Святополк послухався поради і закликав на допомогу чернігівського князя Володимира Мономаха. Володимир прийшов зі своїм військом і також закликав свого єдиного брата Ростислава Переяславського.

Хід битви

Союзу київських князів проти половців було досягнуто, і Святополк відпустив послів половців. Війська трьох князів з’єдналися і виступили до міста Треполь. Наближаючись до річки Стугни, князі були в нерішучості, тому зупинилися, щоб зібрати пораду, тоді як половці стояли за річкою проти них. Володимир, дружиною якого була куманська принцеса, продовжував вимагати, щоб вони просили миру, але київські війська хотіли битви. Вони перетнули річку і зустріли половців у долині біля валу Треполя. Святополк розташувався праворуч, Ростислав у центрі, Володимир ліворуч.

Коли київські війська підійшли до валу, половці-лучники напали на людей Святополка і після кровопролитної сутички його війська розбилися. Святополк спробував встояти, але удар тих, хто відступав, відкинув його назад. Потім військо Володимира було атаковане і після запеклого протистояння усі київські війська відступали. Святополк сховався у Треполі, а Ростислав та Володимир спробували перепливти річку Стугну. Ростислав у важких кольчугах потонув. Володимир відступив до Чернігова, а Святополк відступив уночі до Києва.

Києво-Печерський патерик приписав смерть Ростислава своїй зарозумілості. Кажуть, що він відмовився увійти до церкви та помолитися за кінець битви. Про смерть юного князя згадується і в «Слові про похід Ігорів»