Битва на Сулі

Битва на Сулі – битва 1107 року між військами Київської Русі і половецькою армією. Битву виграла армія Русі на чолі з великим князем Святополком Ізяславичем. Це було й останнє великомасштабне нашестя половців на Русь у боях, що почалися в середині XI століття.

Передісторія

В середині XI століття військо Русі часто зазнавало поразки від половців, але битва на Сулі передувала битва на річці Стіні в 1103 під командуванням великого князя київського Святополка, а невеликий набіг в 1106 був відбитий воєводами Янем і Іваном Захаричем.

Історія

У травні 1107 половецький вождь Боняк здійснив набіг і пограбував Переяславль і розташувався табором під Лубнами на лівому березі Сули. Їх супроводжував і вождь половців Шарукан. У відповідь виступили зі своїми військами великий князь Святополк Київський, Олег Новгородський Сіверський та Володимир Мономах князь Переяславський. Літописи не фіксують хід битви, але в результаті військо Русі перейшло річку Сула, переслідувало половців, що біжать, і здобуло перемогу. Вожді половців Боняк та Шарукан успішно відступили, але брат Боняка Таз був убитий, а Сугру влучив у полон.

Після битви на Сулі Юрій, син Володимира Мономаха, князь переяславський (згодом Юрій Долгорукий, князь суздальський), одружився з дочкою половецького хана Аепа. Однак і після цього тривали бої між Руссю та половецькими військами.