Київська Русь

Історія Київської Русі. Заснування, хрещення, розпад, монгольська навала, облога Києва

  • Русский
  • Українська

Чуді

Чуді — ряд племен, Балтійсько-фінська група на території сучасної Естонії, Карелії та Північно-Західної Росії. Вони неодноразово згадуються на ранніх східних слов’янських хроніках. Є одним із племен, які покликали Рюрика на правління «чудь, славяне, кривичи и весь»

Перша датована згадка чудь у Повісті минулих років після потопу та розселення народів записана під 859 роком, де Нестор Літописець (теоретично один з авторів літопису) повідомляє, що варяги обклали даниною в тому числі та чудь:

Чуді платять данину варягам
Данина варягам та хазарам. Мініатюра Радзивіллівського літопису

«Варяги из заморья взимали дань с чуди, и со словен, и с мери, и с кривичей.», — Повесть временных лет

Далі в повісті чуді згадуються у 882 році коли Віщий Олег з маленьким Ігорем, сином Рюрика на руках, вирушає в похід і підпорядковує ряд міст такі як Смоленськ та Любеч дорогою до Києва. Захопивши владу у якому фактично засновує Київську Русь, проголосивши Київ матір’ю міст росіян.

«Выступил в поход Олег, взяв с собою много воинов: варягов, чудь, словен, мерю, весь, кривичей, и пришел к Смоленску с кривичами, и принял власть в городе, и посадил в нем своего мужа.», — Повість минулих літ

Також у чуді брали участь і в подальших походах Олега націлених на розширення підвладних територій Київської Русі та легендарному поході на Царгород (Константинополь, сучасний Стамбул) У 907 році:

Олег веде військо до стін Царгорода
Олег веде військо до стін Царгорода. Мініатюра Радзивіллівського літопису

«Взял же с собою множество варягов, и славян, и чуди, и кривичей, и мерю, и древлян, и радимичей, и полян, и северян, и вятичей, и хорватов, и дулебов, и тиверцев, известных как толмачи: этих всех называли греки  “Великая Скифь”», — Повесть временных лет

У 980 році чуді згадуються у складі війська Володимира Святославича під час походу на Полоцьк після відмови Рогволода видати свою дочку Рогнеду за Володимира, віддавши перевагу його братові Ярополку.

«Володимеръ же собра вои многи, варяги и словени, чюдь и кривичи, и поиде на Рогъволода», —Лаврентьевская летопись

Також чуди згадуються за 988 рік, коли князь Володимир садить правити по різних містах своїх синів. Володимир, маючи 12 синів, був обурений, що біля Києва мало міст.

«И стал ставить города по Десне, и по Остру, и по Трубежу, и по Суле, и по Стугне. И стал набирать мужей лучших от славян, и от кривичей, и от чуди, и от вятичей, и ими населил города, так как была война с печенегами.», — Повесть временных лет

Надалі відомо кілька конфліктів коли у 1030 році князь Ярослав Мудрий ходив на чудь, а у 1116 р. Мстислав Володимирович, на той момент ще бувши князем Новгородським.