Деревляни
Деревляни (дав.-рус. Дєрєвлѧнє) — одна зі слов’янських племінних спілок, що входять до групи східнослов’янських племен. Основними містами древлян були м. Іскоростень (на сьогодні м. Коростень у Житомирській області України) політико-адміністративний центр та м. Овруч.
883 року були підкорені князем Олегом, на той момент правителем Київської Русі.
Восени 945 року повстали під проводом свого князя Мала проти надто високої данини накладеної князем Ігорем Рюриковичем, сином Рюрика. В результаті повстання вбили Ігоря і частину дружини, що залишилася.
Помста княгині Ольги древлянам
Надалі древляни намагалися засватати Мала з княгинею Ольгою вдовою покійного князя Ігоря. Однак у відповідь отримали лише низку помсти від княгині. 20 сватів/послів, що прибули до неї, за наказом княгині закопали живцем разом з турою на якій вони прибули:
«І принесли їх на двір до Ольги, і, нісши їх, і вкинули з човном у яму. І, приникнувши, Ольга мовила їм: “Чи добра вам честь?” Вони ж сказали: “Гірша нам смерть, ніж Ігореві”. І повеліла вона засипати їх живими, і засипали їх.», — Повість временних літ
Попри це, Ольга попросила древлян надіслати їй інших сватів, але з найкращих чоловіків, на що ті погодилися. В результаті всіх знатних чоловіків, що прибули, присланих древлянами до княгині спалили в лазні, коли вони готуючись до зустрічі з Ольгою.
На цьому помста Ольги за чоловіка древлянам не скінчилася. Разом із невеликою дружиною вона прибула на землі древлян справити тризну (сукупність язичницьких похоронних обрядів) на могилі Ігоря. З нагоди був влаштований бенкет і коли древляни були опоені вона наказала своїм дружинникам рубати їх. Виходячи із записів літопису було перебито 5 тисяч древлян (малоймовірне число).
Облога Іскоростені
Після кривавої помсти княгиня зі своїм військом вирушила до Іскоростеня. Однак наступ на місто не увінчався успіхом. У наступному 946 році Ольга, посилена новими варязьким підкріпленням на чолі з могутніми Свенельдом і Асмондом, знову виступила проти міста. Опір столиці тривав кілька місяців, і жодна зі сторін не мала переваги.
Восени через брак продовольства древляни розпочали переговори, щоб переконати загарбників зняти облогу. Київська княгиня пішла на хитрість, прийнявши від парламентарів невелику данину у вигляді голубів, оголосила про укладання миру. Коли древляни святкували закінчення битви, руси випустили здобутих птахів на місто, до яких прикріпили запалене клоччя з сіркою. В Іскоростені спалахнула пожежа, що охопила все місто. Втікачі були спіймані та вбиті, інші взяті в полон. Падіння Іскоростені викликало жах у поліссі, жителі якого здалися Київській княгині, погодившись платити їй данину. Ці події призвели до втрати незалежності полісся та підпорядкування одних із найдавніших слов’янських земель правителям Київської Русі.