Київська Русь

Історія Київської Русі. Заснування, хрещення, розпад, монгольська навала, облога Києва

  • Русский
  • Українська

Хрещення Київської Русі

Хрещення Київської Русі це запровадження у Київській Русі християнства, як державної релігії у 988 році князем Володимиром

У повісті минулих років 988 починається з того, що князь Володимир разом з військом йде на Візантійське місто Корсунь (Херсонес). Після облоги та взяття міста Володимир відправив послання Візантійським імператорам Василеві та Костянтину. Він зажадав, щоб їхня сестра Анна вийшла за нього заміж інакше його похід продовжиться. Візантійці погодилися, але з однією умовою князь мав хреститися. Володимир прийняв цю умову.

Хрещення князя Володимира

Однак доки Ганна не прибула до Корсуня, він не приймав хрещення. Щобільше, після її прибуття він хрестився лише тоді, коли захворів. Хрещення, як і в багатьох інших легендах, зцілила його.

Хрещення Київської Русі
Водохреща Володимира Святославича. Мініатюра Радзивіллівського літопису

Російський історик та філолог Олексій Шахматов вважав, що Корсунська легенда – це найважливіша вставка літописця. Насправді князь Володимир хрестився раніше у Києві. Тут треба згадати момент коли бояри кажуть Володимиру хреститься десь тому буде любо. Замість того щоб описати хрещення літопис переносить нас у похід на Корсунь. Який ніяк не пов’язаний із попередніми подіями. Також літописець говорить про те, що необізнані вважають ніби Володимир хрестився у Києві чи Васильєві.

Своєю чергою візантійські джерела, зокрема розповідь Ях’ї Антіохійського, розповідає про те, що візантійський полководець Варда Фока повстав проти імператора в 987 році. Імператор Василь II закликав на допомогу своїх ворогів русів і ті погодились.

«И заключили они между собою договор о свойстве и женился царь русов на сестре царя Василия, после того, как он поставил ему условие, чтобы он крестился и весь народ его стран, а они народ великий.», — Яхъя Антиохийский

З усього вище перерахованого складається відчуття ніби росіяни не хотіли приймати християнство і це заслуга греків. Однак є ще одне джерело надійніше у цьому питанні. Найдавніша редакція«Пам’ять та похвала князю Володимиру», авторства Іакова Мніха (Яків Чорноризець):

«На другой год после крещения к порогам ходил, на третий год Корсунь город взял, на четвертый год церковь каменную святой Богородицы заложил, а на пятый год Переславль заложил, в девятый год десятину блаженный христолюбивый князь Владимир дал церкви святой Богородицы из достояния своего.» — Пам’ять та похвала князю Володимиру

У цьому джерелі йдеться про те, що Володимир після хрещення прожив ще 28 років, помер у 1015 році, тобто хрестився він у 987, а не в 988.

У хрещенні Володимир отримав ім’я Василя на честь візантійського імператора Василія II Болгаробійця.

Після Корсунського походу князь Володимир разом із новоспеченою дружиною і священниками повернувся до Києва

«И когда Владимир пришел в Киев, то повелел опрокинуть идолы – одних изрубить, а других сжечь. Перуна же приказал привязать к хвосту коня и волочить его с горы по Боричеву взвозу к Ручью и приставил 12 мужей колотить его палками.», — Повість минулих літ

Хрещення народу Київської Русі

Князь розіслав гінців по всьому місту, щоб ті повідомили людям, що б вони прийшли наступного дня до Дніпра. Народ із радістю сприйняв цю ідею.

«На следующий же день вышел Владимир с попами царицыными и корсунскими на Днепр, и сошлось там людей без числа. Вошли в воду и стояли там одни до шеи, другие по грудь, молодые же у берега по грудь, некоторые держали младенцев, а уже взрослые бродили, попы же, стоя, совершали молитвы.», —Повість минулих літ

Далі всі розійшлися будинками, а православ’я стало державною релігією Київської Русі.