Кирило Філософ

Кирило Філософ (ст.слав. Кѷрїллъ Фїлософъ, до схими Костянтин, ст.слав. Кѡнстантїнъ) — більш відомий як святий Кирило  (827 — 14 лютого 869) — візантійський місіонер, який приніс писемність і християнство слов’янам разом зі своїм братом Мефодієм. Він був одним із кращих лінгвістів, богословів і вчених свого часу, сучасником Фотія I (патріарх Константинопольський) і творець першої слов’янської глаголиці, з якої згодом була розроблена нова абетка, названа на його честь кирилицею. Близько 855 року він створив алфавіт у Константинополі, додавши більше слов’янських літер до грецького алфавіту. Потім Кирило почав перекладати Євангеліє і Псалтир з грецької на слов’янську мову. До місії серед слов’ян був посланником візантійського імператора та його шкільного друга Михайла III (останній правитель Аморейської династії) серед арабів у Шумері на  р. Тигр і серед хазар разом зі своїм братом.

Під час місії серед хозар брати знайшла мощі папи Климента I в Криму поблизу Херсона, а також Євангеліє і Псалтир, написані готською мовою. Під час своєї місії серед слов’ян у Великоморавському князівстві князя Ростислава брати зазнали нападу з боку німецького духовенства, що займався поширенням у тій місцевості християнства латинською мовою, через що були змушені поїхати в Рим просити дозволу на свою. По дорозі вони зупинилися в Паннонському князівстві князя Коцеля, почавши свою місію і в цьому районі. Під час їхнього перебування в Римі папа Адріан II дав їм дозвіл продовжувати богослужіння слов’янською мовою і сам провів на ньому службу в Соборі Святого Петра. Костянтин захворів у Римі та став ченцем у грецькому монастирі на горі Олімп, прийнявши чернече ім’я Кирило. Через п’ятдесят днів після цього він помер 14 лютого 869 року.