Княгиня Ольга

Княгиня Ольга – дружина київського князя Ігоря Рюриковича, мати київського князя Святослава Ігоровича. Єдина жінка та найперша з правителів Русі, яка прийняла християнство.

Повість минулих літ містить безліч відомостей про історію Київської Русі та досить докладно описуються події правління Княгиня Ольга, особливо її помста древлянам за смерть свого чоловіка князя Ігоря.

Незабаром після смерті Ігоря до Ольги річкою Дніпро на човні прибуло древлянське посольство з пропозицією сватання від їхнього князя Мала. Це звичай древніх слов’ян припускав законний перехід майна членів сім’ї, а також легітимну наступність влади від вбитого правителя до його вбивці та переможця.

Помста княгині Ольги древлянам

Посла, що прибули, звернулися до Ольги, сказавши їй, що вони вбили її чоловіка, тому що він їх грабував, а також передали пропозицію князя Мала, вийти за нього заміж. Коли древляни повернулися у свою туру, Ольга наказала на заміському дворі викопати велику глибоку яму, а другого ранку послала за гостями. Послів разом із човном скинули в яму:

«И принесли их на двор к Ольге, и как несли, так и сбросили их вместе с ладьей в яму. И, склонившись к яме, спросила их Ольга: «Хороша ли вам честь?». Они же ответили: «Горше нам Игоревой смерти». И повелела засыпать их живыми; и засыпали их.», — Повесть временных лет

Княгиня веліла засипати їх живцем, що було зроблено. Після Ольга відправила послання древлянам, у якому сказала, що б їй прислали інших послів, але вже зі знатних чоловіків. Вони вибрали інших чоловіків і відправили до Києва після приїзду яких Ольга наказала натопити лазню. Коли вони ввійшли туди помитися, то двері за ними замкнули та спалили хату разом із древлянами.

І навіть після цього Княгиня надіслала ще одне послання. Про те, що вже в дорозі та хоче справити тризну за своїм загиблим чоловіком. Деревляни послухалися, звезли багато меду, а Ольга з невеликою дружиною поїхала до могили Ігоря. Оплакав покійного чоловіка веліла насипати курган, а потім веліла святкувати тризну. Деревляни сіли пити. Під час застілля запитали в Ольги, де ж дружина, що була послана за нею. Ольга відповіла, що йде за нею разом із дружиною колишнього чоловіка. Коли древляни сп’яніли, то княгиня наказала своїй дружині влаштувати різанину. В результаті 5000 людей було вбито.

Облога міста Іскоростень

Ольга повернувшись до Києва почала готувати військо для походу на древлян, що залишилися. Наступного року з великим військом та своїм сином Святославом вона виступила у похід. У ході битви древляни були повалені, а залишки війська розбіглися і зачинилися містами. Разом зі своїм сином вона пішла на місто Іскоростень, де було вбито Ігоря. В обложеному місті мешканці відчайдушно билися знаючи, що милосердя до них не буде. Вона простояла все літо під містом, але не змогла його взяти та пішла на хитрість.

Ольга звернулася до обложених, сказавши що всі їхні міста здалися і платять данину спокійно обробляють свої поля, а ви самі хочете померти з голоду, чим погодиться на данину. Вони погодились на данину. Ольга зажадала від двору по 3 голуби та 3 горобці, під приводом не бажання обкладати високою даниною, як робив її чоловік, тим більше що вони знемогли в облозі. Деревляни були раді та зібрали таку невисоку данину.

Отримавши необхідну данину, Ольга роздала птахів своїм війнам. Княгиня веліла прикріпити до них клоччя з сіркою і запаленими відпустити. Птахи  повернувшись додому та влаштували в місті пожежу. Панікуючі жителі побігли з міста, де були перехоплені війнами Ольги. Місто було спалено. Частина тих, що вижили, була передана в рабство дружині, частина була залишена на місці попелища та обкладена тяжкою даниною. Таким чином, княгиня Ольга придушила повстання древлян і підкорила їх своїй волі.

Хрещення княгині Ольги

Крім помсти древлянам, однією з найважливіших справ Ольги, було те, що вона першою з правителів Київської Русі прийняла християнство. За доданням, з часів Аскольда і Діра, християнство поступово пошириться серед полян. Руси вже не більше ніж не вперше мали справу з візантійцями, часто їздили до Царгорода для торгівлі, де власне і могли ознайомитися з християнською вірою. Ефектність візантійських храмів і значне богослужіння викликали в них здивування.

За князя Ігоря Рюриковича у Києві вже була християнська церква Святого Іллі, було й кілька християн у дружині. Отже, слов’яни вже в себе вдома могли дізнатися, в чому полягає християнська віра.

У 957 році княгиня Ольга вирушила до Царгорода, де хотіла прийняти хрещення від самого патріарха. Коли Княгиня прибула до Царгорода їй довелося досить довго чекати в гавані доступу до імператорського палацу. Де довго обмірковували, як влаштувати урочисте приймання так, щоб не впустити гідність імператора і не образити високу гостю. Придворним церемоніям візантійці надавали особливого значення.

Сам процес всього перебування і подій, що відбуваються, досить докладно і барвисто описаний в літописах. Патріарх особисто здійснив обряд хрещення Ольги, а імператор Костянтин VII Багрянородний став їй хрещеним батьком. У хрещенні Ольгу назвали Оленою на честь матері Костянтина. Датою хрещення княгині у Царгороді більшість джерел показує, як осінь 957 року.

Після повернення до Києва, княгиня хотіла хрестити та Святослава, але син залишився непохитним, зберігши язичництво.

Того ж 957 року Княгиня Ольга передала владу своєму синові. Однак під час усіх його тривалих походів вона фактично продовжувала керувати державою. З текстів повісті минулих літ княгиня прожила близько 80 років і померла природною смертю в 969 році.