Лиственська битва
Лиственська битва — це частина боротьби за престолонаслідування після смерті Володимира Святого і найбільша битва того періоду, що відбулася в 1024 році. Битва велася між Мстиславом Володимировичем та Ярославом Володимировичем, Мстислав переміг Ярослава. За легендою, битва відбулася вночі під час грози.
Після Хрещення Русі Володимир послав свого сина Ярослава управляти Великим Новгородом північ від земель Київської Русі. Мстислава відправили до Тмутаракані, на південь (на Азовське море). Після смерті Володимира його син Святопок Окаяний захопив престол і вбив трьох його братів, Святослава Смоленського та більш відомих Бориса та Гліба, перших святих Русі. Святополк зазнав поразки від Ярослава, який потім кинув виклик Мстиславу за панування над Києвом. Мстислав пішов до Києва, але кияни відкинули його. Коли він відійшов до Чернігова, на північний схід від Києва, Ярослав рушив на нього з військом варягів під проводом Якуна Сліпого (Ймовірно, дядько чи дід Шимона Африкановича)
«і прийшов Якун із варягами. А був Якун сей гарний, і накидка в нього злотом була виткана. І прийшов він до Ярослава, і Ярослав із Якуном рушив на Мстислава.», — Повесть временных лет
Але зазнав поразки при Листвені від Мстислава та Северян.
Битва зайшла в глухий кут, жоден з братів не зміг здобути перевагу над іншим і правити з Києва, як одноосібний правитель. Через два роки брати ділять контроль над Київською Руссю вздовж Дніпра, при цьому Ярослав бере західний або так званий правий берег, а Мстислав – східний тобто лівий берег. Ярослав правив із Новгорода, а Мстислав залишився у Чернігові.
« І послав Мстислав услід за Ярославом, говорячи: “Сиди ти на столі своїм у Ки|єві, оскільки ти єси старший брат, а мені хай буде ся сторона”. Та не одважувався Ярослав у Київ іти, допоки вони оба замирилися. І сидів Мстислав у Чернігові, а Ярослав у Новгороді, а в Києві сиділи мужі Ярославові», — Повесть временных лет
Цей поділ зберігалося, і два князі правили спільно, поки Мстислав не помер у 1036 році, після чого Ярослав став одноосібним правителем Київської Русі, який правив у самому Києві до своєї смерті в 1054 році.