Моравська місія
Моравська місія — це одна з найважливіших історичних подій у слов’янській писемності, завдання в ході якої Кирило створив слов’янську абетку і вирушає до Моравії зі своїм братом Мефодієм зробити слов’ян того часу грамотними для богослужіння слов’янською мовою.
У IX столітті великоморавський князь Ростислав попросив візантійського імператора Михайла III надіслати йому людей, які б навчали його народ, поширювали алфавіт і хрестили б його їхньою мовою. Імператор послав братів-місіонерів Костянтина Філософа (після схими Кирило) та Мефодія, бо вони з міста Солунь (сучасне місто Салоніки) де всі добре розмовляють слов’янською мовою.
Близько 862 – 863 року Костянтин Філософ (Кирило) створює слов’янську абетку і вирушає до Моравії зі своїм братом Мефодієм та іншими місіонерами із завданням зробити слов’ян того часу грамотними для богослужіння слов’янською мовою. Християнські книги перекладалися з грецької на зрозумілий іншим слов’янам діалект південних слов’ян, що жили на околицях міста Солунь. Після Великої Моравії вони також вирушили до Паннонії (середньовічного південнослов’янського князівства з VII по X століття), де переклали з грецької мови велику кількість богослужбових творів, створили перше слов’янське зведення законів, Народний Закон і переклад Номоканона.
Із самого початку місія зіткнулася з запеклим опором німецького духовенства, який вважав ті області своїми, які розповсюджують християнство латинською мовою. З цієї причини братам із Солунь вже 867 року довелося поїхати до Риму, щоб виправдати свої дії перед татом. На той час у християнській церкві панували так звані тримовний догмат, згідно з яким єдиними трьома гідними мовами для здійснення літургії є латинська, грецька та іврит.
У Римі братам вдалося отримати дозвіл папи Адріана II на богослужіння слов’янською мовою, але під час їхнього перебування Костянтин Філософ (Кирило) захворів, став монахом, прийнявши ім’я Кирило (ст.-слов. Кѷрїллъ), помер 14 лютого.
У 870 році Мефодій повернувся до Паннонії, а потім до Моравії, з титулом моравського архієпископа, знову зустрівши сильний опір німецького духовенства, підтриманого новим великоморавським князем Святополком I. На великих зборах німецького духовенства Мефодій був звинувачений у єресі та ув’язнений у Регенсбурзі. Хоча 873 випущений на вимогу папи Івана VIII, вже в 880 довелося знову їхати до Риму, щоб виправдати свої дії. Після цього він відвідав Константинополь у 882 році. У своєму архієпископстві помер 6 квітня 885 року.
Після його смерті німецьке духовенство за підтримки папи Стефана V та Святополка зруйнувало слов’янську церковну організацію в Центральній Європі, вигнавши, захопивши та вбивши учнів та сподвижників Кирила та Мефодія. Тоді ж був убитий і спадкоємець Мефодія, який нічого не підозрює, — Горазд Охридський (ст.-слов. Гораꙁдъ Охрїдьскꙑи). Однак частина їхніх учнів, серед яких Климент Охридський (ст.-слов. Климєнтъ Охрїдьскꙑи) найбільш видатний і (ст.-слов. Наоумъ Охрїдьскꙑи), зумів бігти на Балканський півострів, продовжуючи свою роботу над слов’янською писемністю.
Моравська місія є початок слов’янської писемності та поворотний момент у християнізації слов’ян.