Населення
Населення Київської Русі становило від 4,5 до 8 мільйонів осіб, проте через відсутність історичних джерел ці оцінки ґрунтуються на передбачуваній щільності населення. Переважна більшість населення було сільським і проживало в невеликих селах не більше ніж із десятьма дворами, за винятком деяких виключно родючих районів, таких як Залісся. Міське населення оцінювалося Тихомировим на підставі даних літописів: чисельність ополчення, укріплений район, кількість церков, жертв епідемій та спалених будинків. Київ налічував десятки тисяч жителів, населення Новгорода налічувало 10-15 тисяч на початку 11 століття та 20-30 тисяч через 200 років. Смоленськ, Полоцьк, Володимир та Чернігів були зіставні за розмірами з Новгородом, тоді як переважна більшість інших міст налічувала не більше 1000 мешканців. Наступні археологічні дослідження дали аналогічні цифри для найбільших міст: до 35 тисяч у Новгороді та до 50 тисяч у Києві.
Тиверці

Тиверці — це східнослов’янське плем’я, яке жило на землях поблизу Дністра та ймовірно нижнього Дунаю, тобто на території сучасної західної України та Молдови, можливо на сході Румунії та півдні Одеської області України. Тіверці були одним із племен, які сформували український етнос, а саме субетнічну та історичну область Поділля. Історія Початкові відомості про племені мізерні. Тиверці Читать полностью
Меря

Меря – це стародавнє фінно-угорське плем’я, яке проживало в Поволзькому регіоні. Виходячи з «Повісті минулих літ» знаходилися в районі озер Неро та Плещеєво, нині повністю асимілювалися росіянами, марійцями та мордвою. Історія Готський історик VI століття Йордан згадав міра як народ, що віддає шану готському правителю Германаріху або Ерманаріху (король остготів у IV столітті). Відповідно до Читать полностью
Словени

Словени або ільменські словени — це саме північно-західне плем’я східних слов’ян з VIII по X століття в районі Новгорода в басейні озера Ільмень і рік Волхов, Лувати, Мста і верхів’я річки Молога, на сьогодні в сучасній північно-західній Росії. Походження Словени Достовірних відомостей про походження словен у районі нар. Волхів немає. Приблизно до 700 року цей Читать полностью
Уличі

Уличі (дав.русь. Оуличи) — східнослов’янське плем’я згадуване між VI і X століттями в районах південно-західної України та на півночі сучасної Молдавії, тобто в районі рік Дністер та Буг. Їхнім головним центром було місто Пересечине. У військовому відношенні докази представляли сильне плем’я і мали дуже добрі стосунки зі своїми південно-західними сусідами тиверцями. На узбережжі Чорного моря Читать полностью
Поляни

Поляни — ранньосередньовічний союз східнослов’янських племен, що населяли правий берег середньої течії Дніпра в період між VI та X століттями. Відповідно до «Повісті минулих літ», поляки походять від слов’ян, які населяли середню і нижню течію річки Дунай. Поляни межували з древлянами на заході, дреговичами на північному заході, тиверцями на південному заході, уличами на півдні та Читать полностью
Чуді

Чуді — ряд племен, Балтійсько-фінська група на території сучасної Естонії, Карелії та Північно-Західної Росії. Вони неодноразово згадуються на ранніх східних слов’янських хроніках. Є одним із племен, які покликали Рюрика на правління «чудь, славяне, кривичи и весь» Перша датована згадка чудь у Повісті минулих років після потопу та розселення народів записана під 859 роком, де Нестор Читать полностью
Радимичі

Радимичі — одна зі слов’янських племінних спілок, належність якої до західних чи східних слов’ян залишається предметом дискусій у науці. Їхні землі розташовувалися на річці Сож, з заходу та півночі вони були обмежені Дніпром, а з півдня та сходу – Десною. Із заходу вони сусідили з дреговичами, з півночі — з кривичами, зі сходу — з Читать полностью
Кривичі

Кривичі – спілка громад східних слов’ян. Центрами їхньої культури були міста Смоленськ, Полоцьк та Ізборськ. Розселив у верхів’ях західної Двіни, Волги та частково Дніпра. Їхня культура була не однорідною оскільки територія їхніх племен сягала значної відстані. Крім того, вони були союзом племен у кожному з яких існували свої правила та закони. Походження Кривичів Перша згадка Читать полностью
Деревляни

Деревляни (дав.-рус. Дєрєвлѧнє) — одна зі слов’янських племінних спілок, що входять до групи східнослов’янських племен. Основними містами древлян були м. Іскоростень (на сьогодні м. Коростень у Житомирській області України) політико-адміністративний центр та м. Овруч. 883 року були підкорені князем Олегом, на той момент правителем Київської Русі. Восени 945 року повстали під проводом свого князя Мала Читать полностью