Київська Русь

Історія Київської Русі. Заснування, хрещення, розпад, монгольська навала, облога Києва

  • Русский
  • Українська

О письменах

О письменах (ст.-слав. О писмєньхъ) — трактат, у якому докладно розробляється обґрунтування існування окремої слов’янської писемності та в якому блискуче захищається слов’янська писемність.

Трактат був написаний наприкінці IX або на початку X століття, не більше ніж через одне покоління після моравської місії, авторство якого приписується Чорноризцю Храбру, який, ймовірно, здобув освіту в Преславській книжковій школі. Через текст витончено та з високим стилем, у дуже спокійній обставині Храбр пояснює необхідність існування слов’янської писемності, підтверджуючи це фактами. Його широка освіченість особливо виступає на перший план, коли він, слов’янин, нагадує самим грекам про обставини, за яких створювалася їхня писемність; події, люди та факти, які багатьом із них невідомі. Він дає особливо хорошу відповідь на запитання: Чому у слов’ян 38 букв, коли це можна записати з меншою кількістю? Але після «підрахунку» Храбр виявив, що грецькі книги заповнені 38 знаками, числом, рівним кількості літер у слов’янському листі. Також належна увага приділяється розвінчанню тримовної єресі, згідно з якою слов’янська мова не варта поширення Слова Божого. На це автор лише нагадує грецьким інтелектуалам, що Святе Письмо їхньою мовою, з івриту перекладалося «багатьма на багато років», тоді як Костянтин Філософ, званий св. Кирило «один і через багато років».

Структура трактат «О письменах»

Трактат «Про письмена» складається з вступної частини та власне полемічної частини.

У вступній частині розповідається про історію писемності у слов’ян, а в полемічній частині автор захищає грамоти, створені Кирилом Філософом.

О письменах. Лаврентіївського списку 1348 року
Фрагмент трактату «О письменах» з «Лаврентіївського списку» 1348 року

Традиційно прийнято думку, що Чорноризець Храбр відстоює право слов’янської писемності на існування нарівні з грецькою та єврейською. Але також є гіпотеза в якій висловлюється думка, що, можливо, автор захищає глаголицю від спроб витіснення її кирилицею, яка запозичує деякі літери з грецького алфавіту. Деякі вчені вважають, що трактат «Про письмена» є частиною більшої граматичної роботи через систематизовану граматичну інформацію в роботі.