Нижча міфологія
Нижча міфологія в слов’янському язичництві являє собою сукупність міфів, які відносяться до персонажів, які не мають божественного статусу, наприклад, духів і демонів. Персонажі з нижчої міфології, як правило, беруть участь у житті людей, зустрічаються з ними, перетворюються на них, тому дуже часто згадуються у фольклорі і є героями казок і булин. Ці персонажі у сфері ритуалу пов’язані з комплексом забобонів, чаклунських та магічних звичаїв, обрядів і мають більшого значення у слов’янській міфології.
Коляда
Коляда (ст.слов. колѧда) — у слов’янській міфології є втіленням новорічного циклу. Слов’янське свято зимового сонцестояння, яке з приходом християнства було замінено Різдвом. Терминология Это слово до сих пор используется в современном украинском, белорусском, польском, болгарском, македонском, сербохорватском, литовском, чешском, словацком, словенском и румынском языках, но используемое в старославянском языке, звучит наиболее близко к нынешнему произношению Читать полностью
Кострома
Кострома (Кострубонько, Кострубонька, Коструб) — у слов’янському язичництві є уособленням весни та родючості, в ролі сезонного весняно-літнього ритуального персонажа. Ймовірно, відлуння вмираючої та воскресаючої богині, що регулює вегетаційний цикл. Вона вшановувалась східними слов’янами і їй присвячувався семик — свято весняно-літнього календарного періоду. Є сестрою близнюком Купало. Семик також званий (або один із днів) зелені святки Читать полностью
Ярило
Ярило (рус. Ярила) — у слов’янському язичництві є персоніфікацією одного з літніх свят або як бог весняної рослинності та родючості. Засвідчений у фольклорі східних та південних слов’ян та пов’язується з Яровитом богом війни та родючості балтійських слов’ян. Його представляють надзвичайно красивим юнаком, що їдуть на білому коні, у білому одязі, босому, прикрашеному польовими квітами та Читать полностью
Купало
Купало, а після хрещення Київської Русі Іван Купала – це свято східних слов’ян. Як правило загальна назва для очисних ритуалів та обрядів, які проводилися у відкритих водоймах. Існує версія, що свято Купала пов’язане з язичницьким божеством Купалом. Однак у язичницькому пантеоні насправді такого божества не було. Купало з’явилося через непорозуміння, літописець Густинського монастиря знаючи про Читать полностью
Масниця
Масниця або Масляна — це традиційне свято у східних слов’ян, яке бере свій початок ще за часів слов’янського язичництва. Масниця дохристиянського часу Свято масляна з’явилася дуже давно ще за часів слов’янського язичництва, у міфології слов’ян вона була святом сонця і відзначалася в день весняного рівнодення, так слов’яни прощалися із зимою, вітали весну та пожвавлення природи. Читать полностью
Русалка
Русалка — жіночий персонаж східнослов’янської міфології, що іноді ототожнюється з німфами, вілами, мавками та богинками. Література про русалок досить широка, і вона доводить неслов’янське походження назви русалок. Народна етимологія пов’язала русалок зі словом русло і тим самим внесла великий внесок у вивчення русалок. Властивості віл і русалок однакові, живуть русалки та віла у воді, полях Читать полностью
Водяний
Водяний (водяник, водник, водовик тощо) — це дух у слов’янській міфології, що мешкає у воді (в озерах, ставках і вируючих річках), найчастіше біля водяних млинів, і забирає перехожих у воду, щоб зробити їх своїми слугами. Походить із душ потонулих, особливо тих, чиї тіла не були поховані. За іншими повір’ями, водяний — це душі злих, грішних Читать полностью