Слов’янські боги
До християнізації слов’яни були язичниками політеїстами (релігійний світогляд який заснований на вірі в кількох божеств). Сьогодні боги слов’ян відомі нам завдяки декільком літописам, що збереглися, в першу чергу Повісті временних літ, а також древнім християнським проповідям спрямованих проти язичництва. На додаток, як більш численні джерела в яких збереглися слов’янські теоніми (власне ім’я божества) це топоніми (власна назва природного об’єкта), народні свята і приказки, імена.
Відомості про слов’янських язичницьких богів досить мізерні. Не існує, або ж просто не збереглося жодних записів, записаних безпосередньо слов’янами-язичниками, принаймні відомих на сьогодні. У ході місій християнізації язичницьких богів демонізували для залякування від поклоніння їм або їх функції та властивості брали він християнські святі, щоб зробити християнську релігію ближчою.
Боги східних слов’ян
Інші боги Київської Русі
- Велес — худоба, бог полів, пасовищ та лісів
- Рожаниці
- Род (Рід)
Інші боги Стародавньої Русі
- Дажбог
- Сварожич
- Сварог
- Сварожич
Боги та персонажі книжкового походження
- Троян
- Дій
- Сірін
- Алконост
- Гамаюн
Боги західних слов’ян
Боги балтійських слов’ян
- Святовіт
- Триглав
- Сварожич (Радегаст)
- Чорнобог
- Прове
- Припікала
- Подага
- Жива
- Яровіт
- Руєвіт
- Поревить і Поренуть
Міфологічні персонажі
- Марена (Морена, Маржана, Мара)
- Раріг
Міфологічні персонажі південних слов’ян
- Бідняк
- Божич
- Віли
- Герман
- Добіг
- Додола
- Здухач
- Суженниці
Персонажі нижчої міфології
Лада
Лада — богиня літа, любові та краси із давньослов’янської міфології. За повір’ями давніх слов’ян, вона живе в іншому світі під назвою Вирій до весни, коли прокидається, несучи із собою весну. Ім’я богині Лади вперше згадується в епоху Відродження, коли слов’янські історики під впливом своїх французьких, італійських та німецьких колег стали виявляти сильний інтерес до античної Читать полностью
Хорс
Хорс (дав.рус. Хърсъ) – бог у слов’янському язичництві з невизначеними функціями, один із богів пантеону князя Володимира. Зазвичай інтерпретується, як бог сонця чи бог місяця, чи зовсім, як близнюк Дажбога. Другий за частотою згадки у джерелах слов’янський бог, відразу після Перуна. Значення теоніма також невідоме. Найчастіше його назва асоціювалася з іранським словом, що означає сонце, Читать полностью
Стрибог
Стрибог (дав.рус. Стрибогъ) — божество у слов’янському язичництві. Гіпотетичний бог вітру чи повітря найчастіше згадується у східних слов’ян. Один із богів пантеону князя Володимира. Упоминания в летописях Найраніша згадка в Повісті минулих літ, з тексту якої його ідол згадується серед інших, що стояли на пагорбі, де також були ідоли Перуна, Хорса, Дажбога, Сімаргла і Мокош. Читать полностью
Дажбог
Дажбог (дав.рус. Дажьбогъ) — один із головних богів у слов’янській міфології, особливо у східних слов’ян. Він був богом сонця та його втіленням. На думку сербського релігієзнавця, міфолога Веселіна Чайкановича, він також був пов’язаний із підземним світом, вовками та ковальською справою. Був верховним богом сербського народу та можливим культовим героєм слов’ян. Етимологія імені Етимологія імені Дажбог, Читать полностью
Велес
Велес или Волос (дав.рус. Велесъ, Волосъ) — у слов’янському язичництві бог полів, пасовищ та лісів, тобто. посівів, худоби та диких звірів. Його тваринним аналогом є ведмідь, а в християнстві його роль взяв він святий Власій. Є автори, які бачать у ньому слов’янського бога підземного світу, а деякі приписують йому заступництво поезії. Один із найсуперечливіших творів Читать полностью
Перун
Перун — один із головних богів слов’янського пантеону, бог-громовержець у слов’янському язичництві. Заступник воїнів, а вся історія Київської Русі це низка нескінченних і кровопролитних воєн. Тому є втіленням сили та свободи для слов’ян і найголовнішим захисником від ворогів. Одна з ранніх згадок про Перуна зустрічається у візантійського історика Прокопія Кесарійського, який жив у VI столітті: Читать полностью