Рогволод

Рогволод (дав.русь. Рогъволодъ, Роговолодъ) – був першим відомим полоцьким князем (?-978). Він був варягом прибув із Скандинавії до Полоцька в сорокових роках X століття і став родоначальником династії полоцьких князів. Точна дата смерті Рогволода невідома. Згідно з джерелами, він помер між 978 та 980 роками внаслідок навали Володимира Великого на Полоцьк. Також ім’я Рогволод носив у другій половині XI століття син та онук Всеслава Полоцького. Полоцькі князі, що воювали проти нащадків Володимира Великого, вели свій рід від Рогволода та його дочки Рогенди.

Хронологія життя

Дати у літописах сумнівні. Згідно з літописами, Рогволод прийшов до Полоцька під час князювання Святослава Ігоровича у 945-972 роках, але не пізніше 971 року, коли Святослав віддав Володимиру князювання над Новгородом. Імовірно, князювання Рогволода в Полоцьку розпочалося близько 947 року. Ця дата підтверджується описом діяльності великої княгині Київської Ольги, яка після перемоги над ятвягами подбала про зміцнення кордонів своєї держави, заснувавши серед іншого прикордонне місто Вітебськ. У літописах не згадується, що на підставі Вітебська вона відвідала Полоцьк, одне з найбільших міст цієї частини Європи. Деякі історики показують, що Ольга не керувала полоцькою землею, а зміцнювала кордони між своєю державою та Полоцьким князівством.

Відповідно до «Повісті минулих літ», війни між синами Святослава Ігоровича почалися 975 року, а Володимир, зазнавши невдачі, повернувся до Новгорода і вторгся до Полоцька не раніше 977 року. Війна, під час якої загинув Рогволод, закінчилася пізніше 980 року. Преподобний Яків підтверджує 980 рік, написавши, що Володимир став великим князем київським після смерті Святослава. Водночас у ній зазначено точну дату закінчення війни між спадкоємцями Святослава — 11 червня 6486 року, тобто 978 року. Порівнюючи два джерела, можна дійти невтішного висновку, що Рогволод помер між 977 і 978 роками.

Дискусія про походження Рогволода

Слов’янське походження Рогволода

Історик Русі XIX століття Степан Гедеонов у своїй праці «Варяги та Русь» у суперечці про назву глави представив дослідження з етимології імені Рогволода. За його словами, ім’я Рогволод має слов’янське коріння. Воно походить від Rog чи Roh. Він з’являється в Хроніках Лоуренса під 1096 роком як по-батькові Гюрята Роговича (представник російського боярського роду Гюрятиничі-Роговичі з XI по XV ст.). Згідно з дослідженнями в журналі музею Королівства Чеської Республіки, опублікованими в журналі чеського музею, ім’я Roh з’явилося в середньовічній Богемії. Ім’я Рогволода утворилося від поєднання слов’янських слів rog – ріг і володіти – volod., в Чехії він був відомий як Rohowlad. Аналогічно створювалися й інші слов’янські імена, наприклад, Wsiewołod – Всеволод. У цій міркуванні Степан Гедеонов спростовує твердження німецького дослідника Ернста Куніка, згідно з яким ономастична форма цього імені невідома у слов’янських народів.

Рогволод «прийшов з-за моря» і літописом був правителем Полоцька. Якщо припустити, що ім’я князя має слов’янське походження, то, на думку Степана Гедеонова, відомості про заморське походження Рогволода слід трактувати буквально. Історик вважає, що, мабуть, у князя Ігоря була невідома сестра чи дочка, що він видав заміж одного зі скандинавських правителів. Полоцьк дав їй посаг. Нащадком від цього шлюбу міг бути Рогволод, який прийшов з-за моря і княжив Полоцьком. Він успадкував його від матері чи бабусі.

Слов’янське походження Рогволода підтверджується його знанням весільних обрядів дочки Рогволода, Рогніди. У розмові з батьком княгиню запитали: Хочеш Володимира? вона відповідає, що не хоче роззувати його. Традиція роззувати дружиною була притаманна слов’ян. Степан Гедеонов посилався на Михайла Ломоносова, Василя Татищева та Володимира Соловйова, які згадували про цей звичай при описі селянських весільних обрядів у Росії та Литві. У норманів автора Джейкоб Грімм під час весілля існував звичай носити туфлі, подаровані нареченою. Допускаючи думку про норманське походження Рогволода, його дочка Рогніда сформулювала б відмову інакше.

Слов’янська теорія підтверджується і тим, що Володимир хотів одружитися з Рогнідом, щоб отримати у посаг Полоцьке князівство. Це свідчить, що Рогволод міг бути місцевим слов’янським князем.

Дослідження Степана Гедеонова породили теорію слов’янського походження полоцьких князів. Петро Голубовський, Микола Костомаров та Мітрафан Дунар-Запольський також виступали за слов’янське походження.

Скандинавська теорія

Другу версію про походження Рогволода висуває група істориків на чолі з Оленою Ридзевською (радянський історик-медієвіст, скандинавіст), які не цілком довіряють «Повісті временних літ» та «Лаврентіївського літопису», а відомості про князя Рогволода Полоцького називають легендою. За словами Олени Ридзевської та Тетяни Джаксон (радянський та російський історик-скандинавіст), ім’я Рогволод має скандинавське походження, тому що воно має характерну для скандинавських мов алітерацію. Скандинавський варіант імені Рогволод – Рагнвальд. На думку прихильників цієї теорії, авторів надихала полоцька народна пісня рубежу XI–XII ст.

Однак ті ж дослідники, які виводять існування Рогволода з народної традиції, погоджуються визнати історичний характер князя за умови, що його коріння походить зі Скандинавії. Вони засновують свої погляди на фразі з «Повість временних літ»: «Рогволод прийшов через море». Олена Ридзевська вважає, що ці джерела простежують рід полоцьких князів від нормандських правителів за прикладом правив у Русі роду Рюриковичів, які також вважали своїм предком легендарного вождя норманів – Рюрика. Таке — скандинавське — походження полоцьких правителів значно підвищувало їх ранг і в період розподілу на округи мало обґрунтувати претензії на владу в князівстві. Цей родовід був настільки привабливим для полоцьких князів, що вони воліли вести свій родовід по лінії від Рогволода та його нормандських предків, а не від самого Рюрика.

Один історик, Юрій Коновалов, ототожнює Рогволода з Рагнвальдом Олафссоном зі скандинавської саги про Інглінг тринадцятого століття. Відповідно до саги, Рагнвальд Олафссон був племінником Хальвдана Чорного.

Інші дослідники, Олена Мельникова та Тетяна Джаксон, вказують на подібність слов’янських літописів зі скандинавською сагою про Еймунда, які порушують проблему наслідування престолу в Полоцьку. У сазі про Еймунда фігурує ярл Рогволод Ульвссон (Рёгнвальд Ульвсон, швед. Ragnvald Ulfsson), намісник Ярослава Мудрого в Ладозі і родич його дружини Інгігерди Шведської, що ототожнюється деякими дослідниками з Рогволодом через період. Однак Рогволод Ульвсон — фігура історична, і неможливо, щоб він був князем полоцьким. Відомості про нього були записані в 1096 і виходили від його потенційного нащадка, Джуріата Роговича з Новгорода, який, можливо, хотів довести своє високе походження.

Історик Владислав Дучко припускає, що Рогволод був першим скандинавським правителем Полоцька, котрий прибув у першу половину 10 століття. Однак він вказує, що така теорія заснована лише на лінгвістичних та географічних припущеннях. Скандинавський варіант імені Рогволод — Рагнвальд — був широко поширений у королівських сім’ях Данії та Швеції. Дучко стверджує, що немає джерел подальших досліджень походження Рогволода.