Турівське князівство
Турівське князівство — князівство у складі Київської Русі та Великого князівства Литовського X по XVI століття на території сучасної Білорусі та України. Головним містом князівства було місто Турів, перша згадка якого у літописах датується 980 роком, іншими важливими містами були Пінськ, Мозир, Слуцьк, Луцьк, Брест та Володимир. В адміністративному плані ділилося на волості (нижня одиниця адміністративно-територіального поділу): Турівська, Пінська, Городецька, Дубровицька, Чорторійська волості. Більшість територій князівства було вкрито лісами та болотами. Через нього проходив дуже важливий торговий шлях нар. Прип’яті, що зв’язував річку Дніпро з Балтикою через волок біля ріки Буг. Основним заняттям місцевих жителів було рибальство та полювання. Для землеробства були придатні лише окремі райони.
Історія
Місто Турів вперше згадується в «Повість минулих літ» під 980 роком, коли князь Володимир Святославич відправив послів до Полоцька до князя Рогволода (дав.рус. Рогъволодъ) з пропозицією віддати його дочку за його дружину, а не за Ярополка.
Рогволод же прийшов був із замор’я і мав волость свою в Полоцьку. А Тур у Турові; од нього ж і туровці прозвалися.
Ймовірно, невдовзі після цього Володимира Святославича заснував Турівське князівство, тобто за часів його правління (980—1015) місто Турів і найближчі околиці увійшли до складу Київської Русі, а пізніше він і передав його своєму синові Святополку. Близько 1048 року Ярослав Мудрий передав його своєму синові Ізяславу. 1078 року Ярополк, молодший син Ізяслава, став князем Волинським і Туровським. Після його смерті його братові Святополку дістався Турів, а в 1093 році також і Київ.
Принаймні з 1127 р. Турів перебував під владою синів Володимира Мономаха. У 1227 році стався розпад на Туровський і Клецький спадок.
1162 року Турів остаточно став незалежним від Києва. У 1166/1167 з Турово-Пінської землі утворилося Дубровицьке князівство (до 1223), а в 1174 назавжди відокремилося Пінське князівство.
У першій половині XIII століття Турівське князівство нападали князі Галицько-Волинські і великі князі литовські. У 1223 році Турів взяв участь у битві на Калці.
Близько 1320 року Турівське князівство приєдналося до Великого князівства Литовського.